20 травня працівники Вінницького кооперативного інституту та Фахового коледжу економіки і права святкували Всесвітній день вишива́нки — міжнародне свято, яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. У цей день кожен охочий долучається до свята, одягнувши вишиванку.

Розпочала свято з вітальним словом та розповіла історію свята – кандидат філологічних наук, в.о ректора Драбовська Віра Анатоліївна.

Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії Чернівецького університету Леся Воронюк.

Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня.

Організаторами та ведучими свята були: кандидат культурології ВКІ – Мазуркевич Ольга Павлівна та викладач ФКЕП – Осійський Юрій Олександрович.

Вишиванка – символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

Вишиванка – дитинча кирпате,

Що квітки звиває в перепліт,

Материнські ласки, усміх тата,

Прадідів пророчий заповіт.

Студентка групи ПР 201 Савіна Кіра виступила з презентацією про вишиванку.

Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Це не лише витвір мистецтва, а й наш оберіг.

Бо закодована одвічними життєдайними знаками сонця, землі і води. І захищає така сорочка, й сили додає, й кохання береже…

Вишиванка – писанка чудова,

Зірка ясна, співи та вертеп.

Вишита сльозою рідна мова,

Думами дорога через степ.

Вишиванка – біль на п’єдесталі,

Слава, воля, єдність, віра – ми.

Журавлем курличе, кличе далі,

Стелить вирій в зорами – крильми

Студентка групи ПР-201 Тверда Діана із презентацією про найкращі обереги.

Найкращий обереги – вишита сорочка, бо вона захищає не тільки тіло від хвороб, але й душу від злих духів. Традиційно в Україні сорочку вишивала мати для сина чи доньки, вкладаючи у цей виріб свою любов, думи, мрії і світлі надії.

Вдягни, дитино, рідну вишиванку

І з чистим серцем в білий світ іди.

Вона зігріє сонцем на світанку

І оберегом стане від біди.

Студентка групи ПР-201 Бабенко Вероніка розповіла про кольори на вишиванках.

Встає над світом щире сонце вранці

І землю гріє променем ясним.

А я іду по світу в вишиванці.

Я – українець! І горджуся цим.

В нас обереги вишивають здавна.

Така традиція в народі прижилась.

Вона прадавня, вічна й дуже славна.

В культурі й до сьогодні збереглась.

Ані вікам, ні моді не здолати…

Вона в людському серці і в душі.

У ній любові, мрій, надій багато

І ти традиції забути не спіши.

Студентка групи ПР-201 Тисовська Анастасія

Україна – це чарівний і благодатний край, і в ній із сивої давнини живе мудрий і добрий, творчий і натхненний народ.

Саме тому, мабуть, наш народ і подарував світові неповторну українську вишивку, за якою нас упізнають в різних куточках світу.

Вишиванка наша, вишиванка,

вічна пісня барв і кольорів,

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком покладено в рядки,

Поспліталось, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки.

Пісні ще весільної, веселої.

Дух народу в колір заплете,

Проросте і піснею, і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом

Українська вишивка цвіте!

Студентка групи ГРС-201 Руда Софія розповіла про символіку на сорочках українців.

На полотно лягли малюнки:

І ружі, й квіти і листки.

У хрестик шиті візерунки

Із кольорів сімох нитки.

Як дивишся на вишиванку –

В ній бачиш гори, поле, ліс,

І промінь сонця рано-вранці,

І гай розплетених доріг.

Студенти групи ПР-191 Хлібович Вікторія та Крижанівська Настя розповіли легенду про вишиванку та вишитий рушник.

Хай у ваших оселях розквітне калина, оживуть птахи й квіти на полотнах! Ми з вами усі – українці, яких об’єднує у велику родину любов до рідної землі, до пісні, до вишивки.

Нехай слова і пісні милозвучні

Для вас лунають знов і знов,

Хай будуть в серці нерозлучні

Добро, надія, віра і любов!

Хай вам сміється доля журавлина,

Поля розлогі колосом цвітуть,

Нехай червоні ягоди калини

На вишиванках осявають путь.

Дякуємо за увагу!