Розроблена філософом концепція життєвої мудрості
вражає і сьогодні. У працях Г. С.
Сковороди центральне місце займає проблема самопізнання, яка неминуче зводиться
у філософа до питання про природу людської сутності. Також автор висвітлював
теми дружби, свободи, релігії, ставлення до життя. Сковороду вважають
зачинателем жанру байки.
Дослідники
життя і вчення Григорія Сковороди
сходяться на тому, що йому якимось чином вдається залишатися близьким і
сучасним для нових поколінь, попри те, що вже змінилися кілька епох.
У кожній новій генерації знаходяться люди, які
мають Сковороду «засвого», люблять його як друга і шанують як учителя. Спадщина
Сковороди «належить до визначних надбань вітчизняної культури, а його ім'я
зайняло помітне місце в ряду видатних діячів минулого, які збагатили філософську
думку та художню літературу України.