27 лютого 2013 року у Вінницькому кооперативному інституті в рамках договору про співпрацю, підписаного між університетом Вшехніца Свентокшиска (Польща) та Вінницьким кооперативним інститутом (Україна), вдруге був проведений круглий стіл на тему: «Науковий потенціал студентської молоді – запорука розвитку суспільства, науки, виробництва».

Учасники круглого столу

У роботі круглого столу взяли участь польські та українські студенти, магістранти, аспіранти, а також їх наукові наставники.

Були обговорені наступні проблеми:

«Розвиток наукового потенціалу студентів – запорука розвитку суспільства, науки, виробництва».

«Інвестиції в молоде покоління як перспектива розвитку економіки».

«Макроекономічні показники розвитку суспільства».

«Особливості формування комплексу маркетингу у сфері туристичних послуг: досвід України та Польщі».

Цікавою та змістовною була інформація магістра Grzeorg Tukaszczyk про макроекономічні показники розвитку Польщі і ,зокрема, Свентокшиського воєводства. Він повідомив, що з 2004 року Польща є членом Європейського союзу. Це відкрило перед її економікою багато переваг та труднощів одночасно. Однією з найважливіших проблем, яка постала перед польською економікою – нерівномірність розвитку регіонів Польщі та слабкий розвиток польської економіки у порівнянні з іншими країнами-членами ЄС.

Для подолання цієї нерівномірності ЄС було започатковано низку програм регіональних розвитку. Для швидкої та ефективної адаптації польської економіки була започаткована Стратегія національної згуртованості. Стратегія національної згуртованості (NSS) (офіційна назва: Національні стратегічні рамки відліку, NSRF) є стратегічним документом, пріоритети та напрями використання та впровадження системи фондів ЄС (Європейський фонд регіонального розвитку (ERDF), Європейський соціальний фонд (ESF) і Фонд згуртування), підпорядковані Основному бюджету на 2007–2013рр. NSS стратегічною метою є створення умов для підвищення конкурентоспроможності польської економіки, заснованої на знаннях та підприємництві, забезпечення зростання зайнятості та підвищення рівня соціальної, економічної та просторової активності.

Діяльність правових, фінансових та інституційних цілей NSS буде здійснюватися за допомогою оперативних програм, якими опікується Міністерство регіонального розвитку, регіональних оперативних програм, якими курують ради різних регіонів і проектів, і фінансується спільно з інструментами структурних, а саме:

- Інфраструктура і навколишнє середовище – програми ЄФРР і CF;

- Програма «Інноваційна економіка» Європейського фонду регіонального розвитку;

- Програма людини Capital – ESF;

- 16 регіональних програм Європейського фонду регіонального розвитку;

- Програма розвитку Східної Польщі Європейського фонду регіонального розвитку;

- Програма технічної допомоги Європейського фонду регіонального розвитку;

- Програм Європейського територіального співробітництва – ERDF.

Одним із прикладів регіональних програм є Програма розвитку Свентокшиського воєводства. Регіональна програма діє протягом 2007–2013рр., і є ключовим інструментом для реалізації політики регіонального розвитку та розрахована на підтримку економічного зростання і зайнятості на 2007–2013pp. Програма була офіційно схвалена Європейською комісією 21 грудня 2007 року. Основним джерелом фінансування є Європейський фонд регіонального розвитку ресурсів (ЄФРР). Програма реалізується за рахунок національно-державних і приватних коштів. У загальній сумі на Програму було виділено 10 млрд EUR, з яких 7 млрд EUR є кошти ЄФРР і 3 млрд EUR – складові національного внеску. Таким чином, у разі підтримки громадськістю проектів програма субсидій складається з 85% коштів Європейського фонду регіонального розвитку та 15% національного бюджету. Мета програми – це поліпшення умов, що сприяють підвищенню конкурентоспроможності роботи регіональної економіки, яка безпосередньо належить до цілей і пріоритетів розвитку Свентокшиського воєводства згідно зі стратегією до 2020 року. Бажаючі можуть подати заявку на співфінансування проектів, що реалізовуються в рамках наступних семи пріоритетів:

  1. Розвиток підприємництва.
  2. Підтримка інновацій, створення інформаційного суспільства і підвищення інвестиційного потенціалу регіону.
  3. Підвищення якості регіональної транспортної системи.
  4. Розвиток охорони навколишнього середовища та енергетичної інфраструктури.
  5. Поліпшення якості соціальної інфраструктури та інвестиції в культурну спадщину, спорт і туризм.
  6. Розвиток міст і відродження малих міст.
  7. Технічна допомога.

Передача досвіду Польщі стосовно

особливостей формування комплексу

маркетингу у сфері туристичних послуг

студентом Piotr Krawczyk

Магістр Piotr Krawczyk розповів учасникам про зусилля керівництва воєводства у напрямку розвитку туристичної галузі.

Одним із напрямків цієї програми є інвестиції у культурну спадщину регіону. Таким проектом є «Свентокшиський штетл» (Єврейські містечка (штетл) – невеликі міста з переважно єврейським населенням. Існували у XVI–XIX ст. і в перший половині XX століття у Центральний та Східній Європі). У 2008 році було прийнято рішення про відновлення синагоги і створення музейного комплексу «Свентокшиський штетл» у місті Хмільник. Муніципалітет Хмільника, при фінансуванні Програми розвитку Свентокшиського воєводства, вирішив відновити синагогу (1640р.) і створити у ній сучасний історичний музей та мультимедійний освітній центр «Свентокшиський штетл». Музей поділено на дві частини, одна з яких символізує «світло», загальне життя поляків і євреїв до війни, а інша – «тінь», або Голокост (з дав.-гр. – «всеспалення») – переслідування і масове знищення євреїв під час Другої світової війни). Під час екскурсії по музею, відвідувачі матимуть змогу опинитись у атмосфері єврейського життя XIX–XX ст.

Також елементом музею буде графічний металевий куб – емблема, що символізує дім, відкритий на всі чотири боки. На даху розташований зал «Дім світла», який буде служити місцем зустрічі для жителів м. Хмільник. Його унікальний характер підкреслює освітлення, джерелом якого буде скло. Є багато приміщень, які можуть служити в якості аудиторій. На місці старого центрального молитовного залу, всередині куба, відвідувачі матимуть змогу побувати у XVII столітті. Реконструйована біма зроблена зі скла. Біма – це місце, що використовується для читання Свитку Тори.

У залі будуть розміщені чотири екрани над входами, на яких буде відображатись інформація про архітектуру цегляних та дерев'яних синагог містечок Дзялошице та Піньчув.

Відновлення довоєнного шарму містечка можливе за рахунок сучасних технологій землевпорядкування. Відновлення синагоги зробить крок у розумінні традицій і матеріальної спадщини попередніх поколінь. Музей буде відкритий у червні 2013 року.

Таким чином, важливим завданням європейської інтеграції є рівномірний розвиток усіх країн-учасниць. Задля досягнення цієї мети ЄС запроваджує численну кількість програм, які фінансуються з місцевих бюджетів та бюджету ЄС. Також розробляються регіональні програми, покликані розвивати малі міста в аграрних районах. Таким прикладом є м. Хмільник. За відсутності промислового виробництва місто обрало шлях розвитку туристичної галузі та сфери послуг. Для реалізації цієї мети було розроблено проект музею «Свентокшиський штетл», який дозволить налагодити постійний потік туристів та допоможе у економічному розвитку міста.

Студент ВКІ Бучинський Денис (гр. ОА-121) у своєму виступі звернув увагу на те, що сьогодні в суспільстві та у наукових колах посилюється хвилювання з приводу руйнації потенціалу вітчизняної науки, поганого її фінансуванням і, в зв’язку з цим, відходу студентів, молодих аспірантів, співробітників університетів та викладачів ВНЗ в інші сфери зайнятості. В Україні за останні роки чисельність науковців, зайнятих у наукових установах та організаціях, згідно з даними офіційної статистики, скоротилася у 2,6 рази, а чисельність докторів та кандидатів наук – у три рази. У зв’язку з цим з’являється проблема старіння кадрів і збільшення середнього віку науковців. Небажання молодих науковців заповнити наукові ніші суспільства пояснюється витісненням науки з числа державних пріоритетів. Професія науковця, вочевидь, перестала в нашій країні бути однією з найбільш престижних. Що стосується розвинених європейських та західних країн, то розвиток науки та досліджень є пріоритетним напрямком цих держав, їх наукова та дослідницька діяльність відповідає світовим соціально-економічним викликам. В Україні ж наука, особливо прикладна, відокремлена від реального сектора економіки.

Запровадження останнім часом низки державних заходів щодо заохочення молоді до науки, проведення відповідної кадрової політики у наукових організаціях мали позитивний ефект для більшості наукових напрямів, проте не були комплексними та не враховували інтереси самих науковців. Цим можна поясними віковий розрив кадрового потенціалу науки внаслідок вибуття молодих науковців до інших сфер діяльності та їх еміграції. Результативну складову наукового потенціалу ми вимірювали через публікаційну активність українських дослідників. Будь-яка успішна наукова й освітня діяльність ведеться в тісній співпраці з колегами всередині країни і за кордоном, вона включає спілкування (як особисте, так і через публікації), а також участь в освітній діяльності для підготовки наступних поколінь дослідників, викладачів і висококваліфікованих фахівців. Одним із найважливіших результатів такої діяльності є якісні наукові публікації, вільно доступні колегам для обміну новою інформацією та її критичного осмислення. Саме генерація, доступність та ефективний взаємообмін науковою та освітньою інформацією всередині країни і поза її межами є ключовими для того, аби стверджувати, що країна має сучасну науку та освіту, потенціал для їх розвитку.

На наш погляд, основною метою подальшого розвитку наукового потенціалу студентів є не тільки надання максимуму наукової інформації, а й формування здібностей до наукового мислення. Створення у вищому навчальному закладі необхідних умов для розвитку творчих здібностей у студентів, виховання потягу до саморозвитку, як під час навчання у вищій школі, так і в подальшій професійній діяльності, є пріоритетним напрямком розвитку наукового потенціалу у студентів.

Студентка Проскуровська Вікторія (гр. ФК (б)-101) підкреслила, що у період економічної кризи більшість підприємств існують у режимі жорсткої економії. Але брак фінансів – це тимчасова проблема, а ось брак зацікавлених молодих людей, що легко навчаються роботі, може поховати надію на ріст і розвиток бізнесу назавжди. Якщо не привертати увагу студентів, майбутніх випускників до роботи в компаніях (організаціях, підприємствах), звідки ж візьмуться перспективні та креативні менеджери та директори.

Незважаючи на кризові явища в українській і світовій економіці кількість українців, які бажають отримати освіту за кордоном, не зменшилася.

Такі тенденції швидше за все можна пояснити незмінним бажанням батьків забезпечити майбутнє своїх дітей.

Переваги освіти за кордоном відомі усім – це всесвітньо визнаний диплом, можливість практики і отримання міжнародного досвіду, практичне засвоєння іноземної мови, а головне – можливість працевлаштування у престижних міжнародних компаніях.

Традиційно найбільш популярним видом навчання за кордоном є здобуття вищої освіти.

Найпопулярнішими на сьогоднішній день країнами для здобуття вищої освіти є Велика Британія, США і Канада.

Найбільш поширеним є навчання в Польщі.

Українські студенти є бажаними і дуже важливими для Польщі, яка залучає їх цілим рядом переваг.

Радник Посольства Республіки Польща в Україні з питань науково-освітньої співпраці Анна Кузьма наводить офіційну статистику чисельності українських студентів у польських вищих навчальних закладах: у 2009/2010 навчальному році – 2400 осіб, у 2010/2011 – 3800, у 2011/2012 – 6500, а в 2012/2013 навчальному році за попередніми даними – близько 8000.

Таким чином, упродовж трьох років чисельність українських студентів у Польщі зросла втричі. Таке зростання обумовленео відкритістю польського освітнього ринку для українських студентів, схожістю культур, а також тим, що навчання у Польщі та в Києві коштує приблизно однаково, але перевагою є те, що з 2013 року навчання у Польщі у більшості ВНЗ безкоштовне.

Причиною такої популярності є і те, що польські університети постійно вдосконалюють навчальні програми для іноземних студентів, надаючи їм нові можливості. Українців також приваблює можливість навчатися як польською, так і англійською мовами.

Окрім того, система польської освіти гарантує отримання диплома європейського зразка, що відкриває набагато більше перспектив. Також варто врахувати культурну близькість народів і зрозумілий українцям менталітет.

Польські навчальні заклади пропонують привабливі варіанти стажувань, зрозумілу систему вступу, можливість зарахування ще до отримання атестата, а також інтенсивні курси польської мови при навчальному закладі та отримання візи на проживання.

Найбільш затребуваними напрямками навчання є міжнародні відносини, бізнес, економіка, а в 2012 році був підвищений попит на ІТ-спеціальності та програмування.

Польські навчальні заклади зацікавлені у залученні українських студентів, про що свідчить недавнє оголошення польськими університетами спільно з урядом Польщі сертифікації українських агентств, які можуть надавати консультаційні послуги з питань навчання в Польщі.

Інтерес Польщі до збільшення кількості українців у вузах країни підтверджує і те, що в деяких польських вузах вартість навчання для українських студентів є нижчою, ніж для інших іноземців.

Учасники круглого столу (48 студентів, магістрантів) обмінювалися думками, висловлювали своє бачення тих чи інших проблем та шляхи їх вирішення. Прийнято рішення проводити такі зустрічі кожного року у більш широкому колі.

Учасники круглого столу

Опікувались підготовкою та належним проведенням круглого столу науковий куратор студентського наукового товариства – доцент Дибчук Людмила Василівна та голова студентського наукового товариства – викладач Гецілевич Михайло Борисович.

Проректор з науково-методичної роботи                                     К.Д. Якимчук